Папір руйнується не від часу, а від умов. Книга, яка пролежала 50 років у сухій темній коморі, часто виглядає краще за ту, що стояла три роки на сонячному підвіконні. Тому головне — не кількість полиць, а те, як організовано простір навколо них.
Температура і вологість: головні вороги паперу
Оптимальна температура для зберігання книг — 18–20°C, вологість повітря — 45–55%. При вищій вологості папір розм’якає, з’являється жовтизна і плісняві плями, а при надто низькій — стає ламким, сторінки тріскаються на згинах.
Книги не варто тримати біля батареї, каміна чи кондиціонера: перепади температури швидше за все спровокують деформацію обкладинок. У квартирах з центральним опаленням взимку повітря пересушене, тож варто поставити поруч з полицями кімнатну рослину або невеликий зволожувач — це вирівнює мікроклімат без додаткових витрат.
Підвал і гараж — погані варіанти для домашньої бібліотеки, навіть якщо там прохолодно. Вологість там зазвичай перевищує норму, а вентиляція слабка, що створює ідеальні умови для грибка.
Як розставити книги на полицях
Спосіб розстановки впливає на стан корінців і сторінок не менше, ніж клімат у кімнаті.
- Книги стандартного розміру ставлять вертикально, щільно одна до одної, але без надмірного тиску — між рядами має залишатися можливість вільно витягнути видання, не пошкодивши сусідні.
- Великі альбоми й важкі видання краще класти горизонтально, стосами не більше 4–5 штук, інакше нижні книги деформуються під вагою верхніх.
- Полиці мають бути глибшими за розмір книг щонайменше на 2–3 см, щоб корінець не виступав і не піддавався прямому світлу.
- Дерев’яні полиці кращі за металеві: метал сильніше проводить перепади температури і може залишити іржаві сліди на форзацах.
Захист від сонця, пилу й шкідників
Ультрафіолет спричиняє вицвітання обкладинок уже за кілька місяців постійного прямого світла. Шафи й стелажі варто ставити на відстані від вікон або використовувати щільні завіси, якщо сонце потрапляє на полиці більшу частину дня.
Пил не просто псує зовнішній вигляд — він притягує вологу і стає середовищем для книжкового кліща та плісняви. Полиці протирають сухою м’якою тканиною раз на два-три тижні, а самі книги знімають і обмахують хоча б двічі на рік, особливо ті, що стоять у нижніх рядах, ближче до підлоги.
Комах і паперових жуків приваблює клейстер у старих переплетеннях. Якщо в будинку вже були випадки появи молі чи шкідників, допоможе кедрове дерево — бруски або саше з кедровою стружкою кладуть на полиці замість хімічних засобів, які можуть залишити запах на сторінках.
Особливості зберігання старих і рідкісних видань
Антикварні книги й видання з шкіряними або тканинними обкладинками потребують окремого підходу. Їх бажано зберігати у закритих шафах зі скляними дверцятами — це захищає від пилу, але дозволяє контролювати вологість візуально, спостерігаючи за станом сторінок.
Шкіряні переплетення раз на рік обробляють спеціальним воском або нейтральним кремом для шкіри — без цього матеріал висихає і тріскається. Папір високої кислотності, характерний для видань середини ХХ століття, з часом жовтіє незалежно від умов зберігання: це хімічний процес, який можна лише сповільнити, а не зупинити.
Одна помилка, яку робить навіть досвідчений колекціонер
Багато хто вважає, що чим щільніше заповнена шафа, тим краще захищені книги — мовляв, менше простору для пилу й повітря. На практиці надмірна щільність шкодить сильніше за розрідженість: книги притискаються корінцями, деформують форзаци сусідніх видань і ускладнюють циркуляцію повітря між рядами, що прискорює появу вологи всередині шафи. Оптимальний варіант — заповнювати полицю на 80–85% від можливого об’єму, залишаючи невеликий запас простору для природної вентиляції та майбутніх нових видань.