Взуття псується не стільки від носіння, скільки від неправильного зберігання. Волога всередині шафи, тісне складання пар одна на одну, відсутність вентиляції — усе це скорочує життя навіть якісних чобіт чи кросівок удвічі. Розберемо, як організувати простір у шафі так, щоб взуття не деформувалося, не пахло і не покривалося цвіллю.
Підготовка взуття перед розміщенням у шафі
Перед тим як поставити пару на полицю, її обов’язково очищають від бруду та пилу. Навіть невелика волога всередині призводить до появи грибка за 2-3 тижні в закритому просторі без вентиляції.
- Взуття має повністю висохнути природним шляхом, без батарей і фенів — різкий перепад температури псує клей і шкіру.
- Устілки виймають і сушать окремо, якщо вони знімні — так уникають запаху вологи.
- Шкіряні пари обробляють кремом раз на 2-3 тижні, замшеві — спеціальним спреєм-захистом від вологи.
- Всередину черевиків і чобіт вставляють дерев’яні або пластикові розпірки — вони зберігають форму носка та п’яти.
Зонування полиць у шафі
Хаотичне складання — головна причина деформації. Логічно розділити простір за принципом частоти використання та сезонності.
- Нижня полиця — важче взуття: чоботи, черевики, кросівки для щоденного носіння.
- Середня полиця на рівні очей — те, що взувають найчастіше: туфлі, кеди, балетки.
- Верхня полиця — сезонне взуття, яке зараз не використовується.
- Між парами залишають зазор 2-3 см — це дозволяє повітрю циркулювати і запобігає деформації задників.
Взуття на високих підборах краще зберігати в горизонтальному положенні або в спеціальних тканинних мішечках, підвішених на дверцятах — так каблук не тисне на сусідню пару.
Коробки, органайзери та інші аксесуари
Прозорі пластикові коробки з отворами для вентиляції — оптимальний варіант для взуття, яке носять рідко. На відміну від картонних, вони не бояться вологи і не розповзаються від часу.
- Тканинні мішечки-пилозахисники підходять для замші та лакованої шкіри — захищають від подряпин при контакті пар між собою.
- Силікагель або мішечки з активованим вугіллям кладуть у коробки — вони поглинають зайву вологу та неприємні запахи.
- Підвісні органайзери на дверцята економлять до 30% простору шафи і зручні для взуття, яке носять щодня.
- Металеві або дерев’яні стелажі-решітки краще за суцільні полиці — забезпечують циркуляцію повітря знизу.
Сезонне зберігання: літо і зима
Зимове взуття перед відправленням на літнє зберігання чистять від реагентів і солі — залишки солі роз’їдають шкіру навіть у стані спокою. Чоботи набивають папером, а не газетою: друкарська фарба може відбитися на світлій підкладці.
Літнє взуття восени миють, дають повністю висохнути мінімум 24 години і лише потім складають у коробки. Вологість у шафі не повинна перевищувати 60% — за вищих показників з’являється цвіль навіть на добре просушеній парі. Якщо шафа стоїть у коридорі з підвищеною вологістю, варто додати вологопоглинач у вигляді гелевих кульок або пакетів із силікагелем.
Чого не варто робити
Зберігання взуття в поліетиленових пакетах — поширена помилка. Пакет не пропускає повітря, і навіть суха на вигляд пара «запріває» зсередини за кілька місяців. Так само не рекомендується ставити взуття впритул до задньої стінки шафи — там найгірша вентиляція і найчастіше конденсат.
Ще один нюанс, про який часто забувають: шафу для взуття варто провітрювати раз на місяць, навіть якщо вона з дверцятами з отворами. Достатньо тримати дверцята відкритими протягом години-двох. Це проста звичка, яка знижує ризик появи запаху та грибка набагато ефективніше, ніж будь-які ароматизатори чи поглиначі запаху, куплені постфактум.