Морська свинка — один із найспокійніших домашніх гризунів, але помилки в утриманні призводять до хвороб і скороченого життя. Середня тривалість життя свинки — 5-7 років, і майже завжди проблеми зі здоров’ям починаються через неправильні умови утримання чи годування, а не через генетику.
Клітка та умови утримання
Мінімальна площа клітки для однієї свинки — 0,7-1 м², для пари — від 1,2 м². Свинки погано переносять тісноту: вони мало рухаються, набирають зайву вагу, і в них слабшають м’язи лап. Дно застеляють кукурудзяним наповнювачем, пресованими пелетами з деревини або сіном — тирса дратує дихальні шляхи й очі.
Клітку ставлять подалі від батарей, вікон із прямим сонцем і протягів. Оптимальна температура — 18-22°C. При понад 26°C свинка може отримати тепловий удар, оскільки погано регулює температуру тіла через практично повну відсутність потових залоз.
Годування: основа здоров’я
Основа раціону — сіно, і воно має лежати в клітці постійно, у необмеженій кількості. Сіно забезпечує клітковину для травлення і стирає зуби, які ростуть у свинок усе життя.
- Свіжі овочі та зелень — щодня: болгарський перець, огірок, листя салату, петрушка, кульбаба.
- Спеціальний гранульований корм для морських свинок — 1-2 столові ложки на день, обов’язково з вітаміном С.
- Фрукти — не частіше 2-3 разів на тиждень, невеликими шматочками через високий вміст цукру.
- Заборонено: картоплю, капусту у великих кількостях, цибулю, часник, шоколад, молочні продукти.
Свинки не синтезують вітамін С самостійно, на відміну від більшості інших ссавців. Дефіцит призводить до цинги: кровоточивість ясен, млявість, проблеми із суглобами. Норма — 10-30 мг на день, її можна забезпечити болгарським перцем (у ньому вітаміну С більше, ніж у цитрусових) або спеціальними краплями.
Гігієна та здоров’я
Клітку чистять повністю раз на тиждень, а забруднені ділянки прибирають щодня — свинки часто ходять в один куток, тому туди можна поставити лоток. Купати свинку без потреби не варто: часті водні процедури пересушують шкіру й викликають стрес. Миють лише при сильному забрудненні шерсті чи за призначенням ветеринара.
Пазурі підрізають раз на 3-4 тижні спеціальними кігтерізками для гризунів. Довгі пазурі загинаються і травмують лапу під час ходьби. Зуби в нормі стираються самі при постійному доступі до сіна і твердих гілочок (яблуня, груша, ліщина).
Ознаки, що вимагають візиту до ветеринара: втрата апетиту більше 12 годин, виділення з носа чи очей, скуйовджена шерсть, надмірне слинновиділення, кульгавість. Свинки — тварини-здобич, тому приховують біль до останнього, і будь-яка зміна поведінки має насторожити власника.
Типові помилки власників
Найчастіша помилка — тримання однієї свинки без компанії. Це стадні тварини, і поодинока свинка часто впадає в депресію, менше їсть і рухається. Оптимально тримати пару однієї статі або стерилізованого самця з самкою.
Друга поширена помилка — годування виключно сухим кормом без сіна і зелені. Це призводить до ожиріння, проблем із зубами та кишківником. Третя — використання клітки для хом’яків чи кроликів із дротяним дном: воно травмує лапи і викликає педодерматит (запалення подушечок).
Сезонні нюанси та адаптація
Взимку в квартирах підвищується сухість повітря через батареї — це варто компенсувати трохи частішим провітрюванням кімнати (без протягів на саму клітку). Влітку головна загроза — перегрів, тому клітку ніколи не виносять на балкон під пряме сонце навіть на 15 хвилин: свинки гинуть від теплового удару швидше за собак.
Лінька у свинок відбувається двічі на рік, навесні й восени, і в цей період шерсть варто вичісувати м’якою щіткою частіше — раз на 2-3 дні замість звичайного разу на тиждень. Довгошерсті породи (перуанська, шелті) потребують щоденного вичісування цілий рік, інакше шерсть збивається в ковтуни, які доводиться вистригати.